Щоб заповнити еротичними конотаціями рекламу звичайнісінької емалевої фарби, та ще й в такий спосіб, щоб цього ніхто не помічав майже сто років, треба мати неабиякий хист. «Фарбованого лиса» ми знаємо з дитинства, а от що означає назва «Аполлінер пофарбований»? 

Інша героїня цієї бесіди, а саме пані Ель-Аш-О-О-Кю, як виявилось, пов’язана із щорічними виставками «Недоладних мистецтв», що проходили в Парижі наприкінці ХІХ століття. З тими ж самими виставками, як це не дивно, пов’язані ще дві «зірки» мистецтва ХХ століття — знаменита картина нашого земляка і майже родича пана Малевича «Чорний квадрат», і не менш сумнозвісна музична п’єса «4: 33» американського композитора Джона Кейджа. Дивний збіг, чи не так?

«... шлях до повноцінного уявлення щодо реді-мейдів, пролягав через царину іронії, де ніхто достеменно не знав, чи естетичні претензії, висунуті від імені калош, лопат и пісуарів були задумані всерйоз чи жартома», як сказав Джеррольд Сайджел у своїй книзі «Приватні світи Марселя Дюшана».