ХХ століття: канон і поза каноном - 211Floor — це платформа для створення, просування та монетизації авторського контенту.

211 Floor 211floor

Купити за 1000 грн.

Купити лекцію за 200 грн.

Переглядів: 333

ХХ століття: канон і поза каноном

Лекція 6. Хорхе Луїс Борхес

29 квітня 1936 року сталася подія, котру ніхто не помітив: у Буенос-Айресі вийшла книжка маловідомого письменника Хорхе Луїса Борхеса «Історія вічності», а в ній — оповідання «Наближення до Альмотасима». Із накладу в триста примірників продали тридцять сім.

Так почався постмодернізм — і ми досі живемо у ньому.

— Як влаштовано Вавилонську бібліотеку?

— Чому всі безсмертні тотожні один одному?

— Що таке «китайська класифікація тварин»?

— Яке значення вона має для сучасної гуманітаристики?

— І, зрештою, чому Борхесу не дали Нобелівку?

Зареєструйтесь або увійдіть, щоб додати коментар

Лекція 1. Ред’ярд Кіплінґ
Як Ред’ярд Кіплінґ знадобився українцям під час Майдану та війни?

Лекція 2. Гілберт Кіт Честертон
«Я ніколи не ставився серйозно до себе, але завжди — до своїх поглядів» — як вам така життєва позиція?

Лекція 3. Джон Роналд Руел Толкін
У цій лекції про образи, які спочатку були яскраві, але не дуже зрозумілі, про вигадані мови і нарешті про світ як історичне тло, на якому мови можуть розвиватись.

Лекція 4. Вільям Фолкнер
Вільям Фолкнер — один із найбільш похмурих американських письменників і, одночасно, один із найкращих американських гумористів.

Лекція 5. Володимир Набоков
Якщо ти досі думаєш, що Набоков — це тільки Лоліта, ця лекція для тебе.

Лекція 6. Хорхе Луїс Борхес
29 квітня 1936 року сталася подія, котру ніхто не помітив: у Буенос-Айресі вийшла книжка маловідомого письменника Хорхе Луїса Борхеса «Історія вічності», а в ній — оповідання «Наближення до Альмотасима».

Лекція 7. Умберто Еко
Є бібліотека, але ми ніколи не дізнаємося, як у ній знайти потрібну книжку.

Лекція 8. Джон Краулі
Джон Краулі — це, мабуть, найменш відомий з нині живих великих письменників.

Лекція 9. Террі Пратчетт
Дискосвіт виник, бо порівняно молодий письменник Террі Пратчетт хотів посміятися над усіма штампами фентезі, які накопичилися на початок 1980-х років.